Гроші тижня. США і ЄС не допоможуть Україні із зерном, Ахметов побудує станції в Румунії, Фрідман витратив $400 тисяч на слуг

Джон Кірбі, координатор стратегічних комунікацій Ради з нацбезпеки США, заявив, що його країна не відправить військові кораблі в Чорне море заради відновлення зернового коридору (Фото:REUTERS/Evelyn Hockstein)

NV Бізнес вибрав головні новини економіки, найцікавіші заяви та показові цифри тижня, що минає.

Увійшли в новий цикл. Нацбанк уперше за 13 місяців знизив облікову ставку — з 25% одразу до 22% (до червня 2002-го вона становила 10%). Своє рішення НБУ пояснив стрімким сповільненням інфляції (з 26% на початку року до 12,8% у червні) та стійкою ситуацією на валютному ринку, що «робить можливим початок циклу зниження облікової ставки».

Нацбанк також істотно поліпшив макроекономічний прогноз. Так до кінця 2023 року рівень інфляції становитиме 10,6%, а не 14,8%, як передбачалося раніше. У 2024 році інфляція знизиться до 8,5%, а у 2025 році — до 6%.

Прогноз зростання реального ВВП у 2023 році підвищено з 2,0% до 2,9%. 2024 року очікується зростання на 3,5%, а 2025 року — на 6,8%.

Варто зазначити, що новий макропрогноз побудований на консервативному припущенні про те, що зерновий коридор у Чорному морі перезапущено не буде.

Чемпіонськими темпами виконує Україна умови Меморандуму з МВФ. Так лише за один тиждень:

— президент Зеленський підписав закон про повернення до довоєнної системи оподаткування;

— Кабмін ухвалив рішення провести конкурс із відбору членів наглядової ради Оператора ГТС України із залученням рекрутерів і міжнародних партнерів;

— Верховна Рада ухвалила поправки до Бюджетного кодексу — вони стосуються забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості.

Зернові коридори: США ризикувати не будуть, а в ЄС грошей немає. Після виходу РФ із зернової угоди в України об’єктивно залишалося два виходи:

— проводити судна із зерном без участі Росії — але з гарантіями безпеки інших країн або міжнародних організацій;

— розширити пропускну здатність альтернативних коридорів — через країни ЄС, як сухопутних, так і водних (дунайські порти).

Щодо першого варіанта ілюзії розвіяли США. «Про введення військових кораблів у Чорне море зараз не йде активна дискусія. Я думаю, ми всі розуміємо, що це лише посилить напругу і збільшить можливості для потенційного конфлікту між Заходом і Росією, а це не те, чого ми хочемо», — заявив Джон Кірбі, координатор стратегічних комунікацій Ради з нацбезпеки США.

Не складається і з надіями на підтримку з боку Туреччини. Як пише The Wall Street Journal, Володимир Путін ігнорує запити президента Туреччини Реджепа Ердогана, який пропонує провести переговори щодо продовження зернової угоди.

А поки дипломати не можуть знайти рішення, РФ планомірно знищує українську портову інфраструктуру. Після виходу РФ із зернової угоди окупанти пошкодили або частково знищили 26 об’єктів портової інфраструктури та п’ять цивільних суден, заявив глава Мінрозвитку Олександр Кубраков.

Що стосується другого варіанту — і Кабмін, і бізнес-спільнота України звернулися до Єврокомісії з проханням допомогти збільшити експорт українського зерна, надавши фінансову допомогу для покриття додаткових транспортних витрат, пов’язаних із використанням альтернативних маршрутів ЄС, відомих як «шляхи солідарності».

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Україна оцінює додаткові витрати в $30−40 за тонну і сподівається таким чином збільшити пропускну здатність «шляхів солідарності» на 1−1,5 млн тонн на місяць.

Однак, як з’ясувала агенція Reuters, у Єврокомісії немає ані коштів, ані чіткого способу допомогти профінансувати додаткові транспортні витрати для транзиту українського зерна. І до осені вони точно не з’являться.

Читайте також:

• Росія замінувала підходи до українських портів у Чорному морі — постпред Британії в ООН
• Країни Перської затоки наполягають на продовженні зернової угоди
• Африканські лідери на саміті у Путіна закликали відновити зернову угоду — ЗМІ

Поки не злетимо. Візит в Україну керівництва найбільшого європейського лоукостера Ryanair в аеропорт Бориспіль, хоч і відбувся ще 20 липня, активно обговорювався протягом звітного тижня. Нагадаємо, у Ryanair заявили про можливе відновлення польотів з України та інвестиції в $3 млрд в український ринок авіаперевезень.

Читайте також: Олександр Мироненко Ryanair інвестує $3 млрд в Україну. Що не так із цією заявою?

Ці перспективи прокоментували в Украерорусі: відновлення польотів в Україні можливе тільки через кілька тижнів після закінчення війни.

Не залишилися осторонь і Повітряні сили ЗСУ: повітряний простір для цивільної авіації відкриють не скоро, заявив Юрій Ігнат. Він також пояснив, чому для України нереалістичний «ізраїльський варіант» — з прикриттям частини території для польотів на Заході України.

Нафтогаз ухилився від дефолту. НАК Нафтогаз України 28 липня дістав згоду інвесторів на реструктуризацію євробондів із термінами погашення в липні 2022 року і в листопаді 2026 року — загальною сумою на $875 млн. Строк виплат Нафтогазу утримувачам єврооблігацій сплив у липні 2022 року.

З повними умовами угоди про реструктуризацію євробондів Нафтогазу можна ознайомитись тут.

Трохи оптимізму від українських компаній:

— Енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова до кінця 2023 року планує завершити будівництво 60 МВт вітряних і 50 МВт сонячних потужностей у Румунії. У планах — об’єкти зеленої енергетики в Хорватії, Італії та Польщі.

— АТ УкрОборонПром у процесі трансформації з «державного монстра» на прозору компанію випустило акції на 237 млн грн, усі вони належатимуть державі.

— Компанія Крайтекс-сервіс запустила масштабне виробництво на потужностях підприємства Вінницяпобутхім, переданого в управління АРМА. Раніше Вінницяпобутхім належав російській компанії Невская косметика.

— Нова пошта оновила власні рекорди: кількість відправлень у першому півріччі-2023 перевищила довоєнні показники 2021 року на 9%, а мережа поштоматів компанії стала другою за величиною в Європі.

— Укргазбанк отримав повноцінного голову правління. Ним став Піотр Качмарек, колишній топменеджер українського Альфа-Банку, колишній голова наглядової ради Ідея Банку і CEO польської Getin Holding S.A. (материнська компанія Ідея Банку).

Доброта по-британськи. Британський уряд дозволив російським підсанкційним олігархам витрачати сотні тисяч доларів на приватних кухарів, шоферів і домробітниць, хоча їхні банківські рахунки заморожені, з’ясувала New York Times. Наприклад, засновник Альфа Банку Михайло Фрідман отримав ліцензію на оплату послуг домашнього персоналу, що складається з 19 співробітників. За десять місяців сума виплат склала близько $400 тисяч.

Ліцензії є частиною санкційних систем по всьому світу, зокрема у США. Але якщо Вашингтон зазвичай видає ліцензії з гуманітарних причин або для покриття основних витрат на проживання та оплату юридичних послуг, британські критерії ширші, зазначило видання.

Цифри тижня

20−21% становило зростання реального ВВП України у другому кварталі 2023 року відносно другого кварталу 2022 року, — дані щомісячного економічного моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

На 52% зросли продажі іграшок торгової марки Barbie в ТЦ мережі Епіцентр після виходу на екрани однойменного фільму.

40 млрд грн виділив Кабмін у 2023 році на інвестиції у виробництво безпілотників.

Цитати тижня

«Ми маємо бути готові до найгіршого сценарію, що включає повторення ракетних і дронових атак на енергетичну інфраструктуру… Генератори — нехай вони будуть. Якщо немає і є можливість придбати — це гарна ідея»,— голова правління Укренерго Володимир Кудрицький про те, що чекає на енергосистему України найближчої зими.

«Звичайно, місцевий бюджет не може взяти на утримання якусь бригаду в повному обсязі, тому що вона фінансується із загальнодержавного бюджету. Однак за бажання виділення коштів на дрони, на швидкі, на утримання певних статей видатків тієї чи іншої бригади або ЗСУ загалом абсолютно збігається з повноваженнями органів місцевого самоврядування… Війна принесла місцевим бюджетам додаткове надходження. А деякі місцеві бюджети, будемо відвертими, втрачають зв’язок з реальністю і здійснюють видатки на абсолютно не пов’язані з війною речі»,— Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики про те, чи можуть місцеві бюджети фінансувати ЗСУ.

«Час очікування в загальній черзі в пункті пропуску Ягодин-Дорогуськ становить приблизно 7 днів, а час очікування в черзі на ветеринарний контроль — понад 13 днів… За приблизними підрахунками перевізників, одна доба простою вантажного автомобіля коштує 300−400 євро», — бізнес-спільноти України та Польщі звернулись до урядів обох країн із закликом спростити та прискорити процес перетину кордону.